|
Головна » 2010 » Квітень » 29 » Барса вбила себе об стіну оборони Інтера
09:34
Барса вбила себе об стіну оборони Інтера |
 Після
першої гри неважко було уявити собі другу. Хтось не хотів у це вірити,
але, думаю, все одно розумів, що атакуючий футбол «Барселони»
розіб'ється об цей «Інтер», як об скелю. Що синьо-гранатові опиняться в
тій же розгубленості, що і рік тому на «Стемфорд Брідж», що їх
переважна перевага нікого не буде придушувати, а від володіння м'ячем
буде тільки образливіше - адже толку від цього рівно стільки, скільки у
Сізіфа, які закочують каменюку на гору. «Барселона» грає в атакуючий
футбол прекрасний, у неї є феноменальні майстри цієї справи, але з нею
можна впоратися, озброївшись мудрою тактикою і відмінно підібраними
виконавцями. Це майже довів рік тому «Челсі» (який Моуріньо продовжує
називати своїм і, звичайно, не без права на це), це довів сьогодні
«Інтер», який тим більше є створенням Жозе.
З «Челсі» каталонцям
було легше, забити потрібно було тільки один гол, що у результаті і
було зроблено. Не пропустити допоміг суддя. Зараз же «Барселона»
поставила себе в дуже скрутне становище, все-таки, в Мілані було
пропущено занадто багато голів. Забити два голи такому
«Інтеру»-руйнівнику - це завдання навіть для кращої атаки світу. Так
що, програла «Барса» в Мілані. Там треба було попрацювати в захисті
так, щоб не ставити нереальні завдання перед атакою.
Жозе Моуріньо
свій склад практично повністю назвав на вчорашній прес-конференції. Не
назвав тільки Ківу і Мотту. Таким чином, румунський захисник (замість
форварда Пандева) і став єдиним зміною в стартовому складі. Гвардіола
замість дискваліфікованого Пуйоля і автора гольової передачі Максвелла
випустив Габріеля Міліто і Туре. У підсумку, у «Барси» вийшло щось на
зразок системи 3-4-3.
Матч розпочався і все пішло так, як і повинно
було. «Барселона» володіла м'ячем, «Інтер» - собою. Каталонці володіли
м'ячем не занадто близько, як тільки хтось наближався до штрафного,
міланці відразу ж оперативно реагували на цю небезпеку. 8-9 гравців
«Інтера» постійно розташовувалися на підступах до власної штрафної і
готові були покласти край будь-яку барселонській хитрість, будь-який
забросец від Хаві, будь-який ривок Мессі. Вони стояли, як 300
спартанців - такі ж навчені, сильні, холоднокровні, суворі.
Застосовувався
дрібний і побільше фол, куди ж без нього. Небезпечний підкат Мотти і
його перша жовта картка, потім Ібрагімовичу у штрафному зробили більш
модний комірець на футболці. Але і маленький Мессі може зіграти
жорстко, від його поштовху влетів в рекламний щит Майкон, якому вже
другу гру поспіль дістається від Лео. Ці епізоди на самому початку гри
стали красномовним свідченням - сьогодні на «Камп Ноу» і великий
футбол, і велика битва.
Тим часом, моментів не було більше 20
хвилин. «Барса» роздумувала над своїми атаками, зберігаючи м'яч в ногах
у своїх креативників метрах в 40-ка від воріт Жуліо Сезара. А ось
придумати нічого не виходило. Ці паузи на віддалі жодним чином не
заважали «Інтеру». При цьому, з усіма міні-вибухами машина Жозе
Моуріньо цілком справлялася.
Та й потім з'явилися не моменти, а
майже моменти. Хаві пробирається на лінію штрафної, але не б'є, пасує -
а пас віддавати вже і нікуди. Не вдається пробити Ібрагімовичу. Зате
знає, що потрібно робити спец по важливим м'ячам Педро, який забив, як
ви пам'ятаєте, в Мілані. Він завдає перший удар по воротах «Інтера» в
цьому матчі, недокрутів м'яч у дальню дев'ятку. Він може забивати і в
середині тайму - добре відкривається і б'є метрів з 12-ти, але неточно.
У
«Інтера» в атаці є простір, але в атаку міланці майже не ходять. Один
тільки раз Міліто відвоював м'яч і потім його доставили направо зовсім
самотньому Ето'О, але того встигли накрити. Може бути, «Інтер»
контратакував б частіше, але зовсім скоро він залишився у меншості.
Мотта розмахував руками і потрапив по обличчю Бускетс, той упав, Франк
Де Блекере швидко показав Тіаго, який тільки вчора розмірковував про
дайверскіх схильностях гравців «Барселони», другу жовту картку.
Це
видалення кардинальним чином нічого не змінювало, хіба що ще сильніше
забарикадувався в обороні «Інтер», та отримав ще один аргумент на
захист такої своєї гри. Ну а «Барсі» легше не стало, це не хокей і
зайвого в такій ситуації не розіграти. Для «Інтера» погано було
втратити саме півзахисника-руйнівника, але в цей вечір і форварди
Міліто з Ето'О відпрацьовували в захисті від і до. Нічого іншого не
зрозумів би їх бос.
«Барселону» могли врятувати осяяння лідерів.
Наприклад, Мессі. Ліонель зробив своє улюблене зміщення в центр і
пробив у куточок, але тут осяяння зійшло і на Жуліо Сезара, який
неймовірним чином перевів м'яч на кутовий. Намагався забити зі
штрафного Ібрагімович, але не влучив у дев'ятку, з якої, швидше за все,
витягнув би м'яч все той же Сезар. Ще один раз до Златаном непогано
відлетів м'яч в штрафній, але удар заблокували. «Інтер» зайвої частки
секунди не давав нікому і руйнував все, красиві і некрасиві атаки
«Барселони». Те, як діяли міланці у захисті - це просто класика жанру.
Гра «Барси» сьогодні не була менш варіативної, винахідливий, швидкої,
розумною, але не менш розумно й винахідливо все руйнувалося. Кожен хід,
пас, прорив прораховувався, всі можливі варіанти атаки перекривалися.
«Барса» грала в той футбол, в який грає завжди - до цього був чудово
готовий «Інтер».
Весь другий тайм, як і рік тому в Лондоні,
каталонські супергравець відчували своє безсилля. Гра не
загострювалася, на шляху у них була справжня стіна. Щоб пройти її,
потрібно було зробити декілька нестандартних дій поспіль і коли щось
подібне вдавалося, і виникали напівмоменти другого тайму. Коли м'яч
несподівано впав майже на ногу Кейт. Або коли Мессі зіграв у стінку з
Ібрагімовичем, отримав пас, зрозуміло, п'ятою, але не пробив відразу і
не пробив ніколи. Йому, безумовно, важко було пробити, бо він потрапив
у щільне кільце. Простріл Максвелла і технічна знижка на дальню штангу,
куди вже несеться відпрацьовувати в захисті Ето'О. Що тут зробиш!
Тому
атаки «Барселони» або не кінчалися нічим, а перетікали одна в іншу без
загострення, або завершувалися дальніми неточними ударами Туре і Кейт.
«Інтеру»
ходити в атаку, як і раніше було ні до чого. Від цього могло бути
тільки гірше, який-небудь розрив б утворився. Ето'О якось випадково
отримав м'яч на правому фланзі, його ніхто не підтримав, він просто
покотив м'яч у бік Вальдеса.
І все-таки, «Барселона» отримала свої
шанси. Не може ж така потужна атака не створити жодного гольового
моменту за 90 хвилин практично безперервного наступу? Після навісу
Мессі Боян Кркіч був зобов'язаний забивати, але з лінії воротарської
пробив головою повз ворота.
Слідом за згаяним гольовим моментом до
«Барсі» прийшов і гол. Хаві віддав передачу Піке, який знаходився в
явному (не такому, звичайно, як у Клозе, але цілком очевидний) офсайді,
але судді закрили на це очі, не побачили, не розглянули, в загальному,
помилилися, і захисник «Барси», елегантно прибравши Кордоба і воротаря,
забив гол. Як і рік тому, каталонці отримали допомогу від судді. Хоча
тиждень тому вони мали право говорити про офсайд, коли забивав Міліто.
Так що, в цьому плані є певна рівність, нехай офсайд Піке трохи більше
явний.
Втім, для простого, ні за кого надто вже сильно не хворого
глядача, цей гол був радістю, адже ми отримували зовсім іншу кінцівку.
І справді «Барса» з подвоєними силами пішла вперед. Тепер вже по
воротах здалеку б'ють не Туре і Кейта, а ті, у кого це виходить краще -
Хаві і Мессі. Після удару Хаві Жуліо Сезар насилу відбиває м'яч.
«Барса» насідає, як може, і апогеєм стає атака, яку завершує Боян. На
цей раз він потрапляє у ворота, але вже після свистка. Перед цим Туре
зупиняв м'яч не тільки животом, але і рукою. Страшно собі уявити гнів
Жозе Моуріньо, якби був зарахований і цей гол. Напевно, він перевершив
би в цьому плані торішній «Челсі» весь, разом узятий.
Але ми
побачили іншого Жозе, стрибаючого по полю, лікующего. Він знову
виводить свою команду в Лігу чемпіонів, він, безумовно, великий. Він
переграв кращу команду світу, він створив дуже гармонійний, гнучкий
«Інтер», який традиційно сильний в захисті, напевно, сильніше за всіх
на сьогоднішній день, але може і блискуче атакувати. Він може навіть
викликати симпатію. Романтиків з «Барселони» шкода, але вони повністю
заслужили своє непопадання в цей фінал Ліги чемпіонів.
Матеріали: Андрій КРИКУН
«Барселона» - «Інтер (Мілан)» - 1:0
Жерар Піке, 84
«Барселона»:
Даніель Алвеш, Серхіо Бускетс (Джеффрі Суарес, 63), Жерар Піке, Ліонель
Мессі, Златан Ібрагімович (Боян Кркіч, 63), Віктор Вальдес, Габріель
Міліто (Максвелл Андраде, 46), Педро Родрігес, Сейду Кейта, Хаві
Ернандес, Яя Туре
«Інтер (Мілан)»: Жуліо Сезар, Вальтер Самуель,
Дієго Міліто (Іван Кордоба, 81), Крістіан Ківу, Лусіо, Майкон, Самуель
Ето'O (МакДональд Маріген, 86), Уеслі Снейдер (Сулла Алі Мунтарі, 67),
Тіаго Мотта, Хав'єр Дзанетті, Естебан Камбьяссо
Педро Родрігес, 26. - Тіаго Мотта, 10. Жуліо Сезар, 36. Крістіан Ківу, 43.
- Тіаго Мотта, 27.
|
|
Переглядів: 588 |
Додав: IGOR90
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
|
